Відділ освіти, молоді та спорту Голованівської районної державної адміністрації

Раайонний методичний кабінет

Методичні рекомендації щодо планування навчально-виховної роботи в різних вікових групах дошкільного закладу

 Для успішного здійснення завдань дошкільної освіти вирішальною має стати практика визнання пріоритету дитячого буття, за якої в центрі уваги є дитина з її природними нахилами, можливостями, прагненнями, інтересами тощо. Щоб забезпечити гармонійну єдність процесів виховання і навчання, спрямовану на розвиток і саморозвиток дітей, необхідне цілеспрямоване, раціональне планування. З цією метою було підготовлено інструктивно-методичний лист «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі» Міністерства освіти і науки України від 01.10.2002 р. № 1/9-434.

Планування навчально-виховної роботи в різних вікових групах дошкільного закладу має відповідати низці сучасних вимог:

• орієнтуватися на пріоритетні потреби сьогодення у забезпеченні належної якості розвитку, вихованості і навченості дитини дошкільного віку;

• забезпечувати право дитини на реалізацію свого природного потенціалу, її основних життєвих тенденцій до самореалізації, саморозвитку і самозбереження;

• забезпечувати право педагога на свободу вибору під час визначення форми планів, напряму та змісту власної педагогічної діяльності;

• спиратися на досягнення психологічної, педагогічної та інших наук, передового педагогічного досвіду;

• органічно поєднувати формування базису особистісної культури дошкільника з національною культурою українського народу, культурними надбаннями попередніх поколінь і світової культури;

• здійснюватись на засадах доцільності, помірності, відповідності обраній стратегії та державній програмі; враховувати міжпредметні, інтегративні зв'язки, досягаючи взаємопроникнення і логічного підпорядкування всіх складових плану під час вибору тематики різних форм роботи з дітьми, визначення ускладнень змісту і методики їх проведення. Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).

 Змінилася кількість і тривалість спеціально організованих групових занять з дітьми. Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку від 1-3 років – до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку – не бівльше  15 хвилин (5-6 занять на тиждень),середнього віку – 20 хв.; для дітей старшого дошкільного віку – від 25 хвилин (7-8 групових занять на тиждень). Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять (зокрема, спортивної та музичної зали, студійних кімнат, ігрового, спортивного майданчика, квітника тощо).

Плануючи свою роботу, педагогам-вихователям різних вікових груп, музичним керівникам, інструкторам з фізичного виховання, вихователям з образотворчої діяльності та іншим фахівцям – важливо враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання і виховання дітей; завдання та зміст заходів, закладених в річному плані роботи дошкільного навчального закладу.

При цьому слід забезпечити взаємозв'язок перспективного і поточного планування. Це дасть можливість поетапно реалізувати намічені цілі, конкретизуючи їх у певних формах роботи, освітніх завданнях до них.

Перспективне планування навчально-виховної роботи педагога – це прогнозування його освітньої діяльності на значну часову перспективу (від 1 місяця до 1 року), в якому фахівець передбачає власну систему педагогічних заходів, їх розподіл у часі, послідовність проведення. Воно допомагає вихователю надати педагогічному процесу в певній групі дітей більшої визначеності, цілеспрямованості, системності, забезпечити його поетапність. Його результатом є перспективні плани, які складаються у довільній формі (текстовій або графічній).

На місячну перспективу доцільно планувати сітки занять (зазначається розділ програми, тема і основна мета занять) і окремі види, форми роботи: ранкова гімнастика та гімнастика після денного сну (по 2 комплекси на місяць з визначенням ускладнень до кожного комплексу за тиждень); загартувальні заходи (назва, норми); робота з батьками вихованців конкретної вікової групи (загальні форми цієї роботи, теми, терміни проведення).

До перспективних планів належать також сітки ігрової, трудової діяльності, вивчення фізичних вправ, проведення свят, розваг тощо, які педагог укладає на різний термін. Зокрема, перспективні сітки проведення свят, розучування рухливих, музичних ігор зручно розробляти на весь навчальний рік; перспективні плани проведення розваг – на квартал чи півріччя; плани розучування фізичних вправ, музично-ритмічних рухів, творів для слухання музики і співів, уключення вправ до різних форм роботи з фізичного виховання, організації підготовчої роботи і проведення творчих ігор, праці в природі, господарсько-побутової, ручної праці (колективно чи підгрупами), систематичних спостережень в природі та довкіллі – на місяць або квартал. Запропоновані види перспективних планів (крім сіток проведення свят і розваг) не є обов’язковими. Вони служать допоміжним документом під час календарного планування і розробляються педагогами залежно від потреб, продиктованих конкретними умовами освітнього процесу, та власних творчих задумів практиків.

Оптимізувати педпроцес, допомогти вихователям (особливо молодим фахівцям) оволодіти навичками дієвого планування можуть перспективні плани за видами і формами організації дитячої діяльності, які особисто розробляються для різних вікових груп чи відбираються з кращого досвіду вихователями-методистами дошкільних закладів.

Поточне (календарно-тематичне) планування являє собою розподіл у часі на перспективу програмових завдань, тематичних взаємозв'язків у різних організаційних формах роботи з дітьми, передбачає застосування адекватних засобів, методів і прийомів навчально-виховної роботи залежно від вікових та індивідуальних особливостей дітей, етапу навчання, матеріальної бази, сезону, поточних календарних свят, громадських подій тощо у продуманій послідовності і раціональному поєднанні.

Результатом цього процесу є календарний план – один з видів ділової педагогічної документації, що складається вихователем як модель його персональної освітньої діяльності з певною групою дітей – неповторних особистостей на найближчий часовий відрізок.

Поточні (календарні) плани складаються на основі перспективних і також можуть мати довільну текстову форму або вкладатись у графічну схему (таблицю).

Найбільш поширеним є календарне планування роботи вихователя на один-два дні за наявності перспективної сітки занять на місяць, сіток ігрової, трудової діяльності тощо (за потреби), що дає можливість більш гнучко, ситуативно розподіляти програмні завдання. Вихователям-початківцям рекомендується складати персональні плани на один-два тижні для того, щоб краще бачити перспективу, якщо спостереження і аналіз їх роботи з боку завідувача та методиста дошкільного закладу доводять потребу такої вимоги.

Навчально-виховну роботу вихователів на щодень доцільно планувати з використанням різних підходів: за основними режимними моментами першої і другої половини дня, за видами дитячої діяльності та формами роботи педагога з дітьми тощо (див. додатки 1,2). Педагоги мають право використовувати і особисті раціональні підходи до планування освітнього процесу в групі. Важливо, щоб у розробці планів брали участь обидва вихователі.

Для планування за будь-якою схемою та за будь-якими підходами пропонуються такі форми запису до планів:

• занять: розділ програми, тема, програмові завдання (навчальні, розвивальні, виховні), матеріал та обладнання, хід у вигляді плану (молодим спеціалістам доцільно планувати хід занять у більш розгорнутій формі);

• ігор: назва, мета, атрибути, обладнання та інвентар, дозування, за потреби – ускладнення, основні прийоми керівництва;

• дитячої праці: вид праці, форма організації (чергування, доручення, колективна праця), зміст трудових завдань, мета, інвентар, основні прийоми проведення;

• спостережень, цільових прогулянок, екскурсій: об'єкт, мета, матеріал, перелік основних питань і завдань дітям;

• прогулянок-походів за межі дитячого садка: кінцевий пункт, спосіб пересування, тривалість, мета, інвентар, хід у формі плану-схеми з визначенням місць, тривалості і змісту відпочинку;

• самостійної діяльності дітей (рухової, художньої): назва форми роботи, матеріал та обладнання, за потреби – прийоми прямого керівництва;

• бесід (колективних, з підгрупами): тема, мета, запитання дітям, використані художні твори тощо.

• розваг (фізкультурних, музичних, літературних): вид розваги, тема (сценарій складається окремо, зокрема музкерівником чи інструктором з фізвиховання);

• індивідуальної роботи з дітьми: розділ програми чи напрям освітньої роботи, імена дітей, мета, завдання дітям, матеріал (інвентар);

• індивідуальної роботи з батьками: форма роботи, імена дітей, з батьками яких ця робота планується, тема, мета.

Доречно взяти за правило: під час складання календарних планів роботи уникати як багатослів'я, так і надмірного лаконізму; натомість використовувати чіткі і конкретні формулювання, які допоможуть зробити план дієвим, змістовним.

Музичні керівники, інструктори з фізичного виховання, вихователі з образотворчої діяльності та інші спеціалісти певного профілю свої плани освітньо-виховної роботи розробляють для кожної вікової групи окремо, на період від 1–2 тижнів до 1 місяця. У них вони відображають різні форми роботи з дітьми: заняття, індивідуальна робота, свята і розваги та інші, зумовлені особливостями змісту професійної діяльності фахівців.

Заняття з фізичної культури та образотворчої діяльності плануються на обраний педагогом відрізок часу з обов’язковим визначенням для кожного заняття дати проведення, програмових завдань, обладнання, інвентарю (матеріалів), перебігу заняття (зазначити послідовний перелік етапів заняття, завдань дітям, дозування, способи організації дітей, основні методи і прийоми роботи педагога з вихованцями (Додаток 3). Музичні заняття можна планувати за такою самою схемою. Практика свідчить і про раціональність помісячного планування програмового матеріалу до занять, що значно заощаджує час досвідченого педагога, вивільняє його для практичної роботи з дітьми. При цьому муз-керівник один раз на початку місяця визначає всі завдання з навчання дітей слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів, гри на музичних інструментах, розвитку пісенної, музично-ігрової, танцювальної творчості та відбирає потрібний програмовий репертуар до кожного виду дитячої музичної діяльності, який буде опрацьовуватись на заняттях упродовж цього місяця (Додаток 4). З метою відображення періодичності подання репертуару з кожного виду музичної діяльності відповідно до етапів його розучування (первинне ознайомлення, поглиблене розучування, закріплення) та складності музичного твору треба у графі «Примітки» навпроти кожного твору зазначати кількість занять, відведених для його опрацювання.

Індивідуальну роботу з дітьми фахівці вузького профілю також планують для кожної вікової групи з перспективою на кілька днів у міру проведення занять, свят, розваг та підготовки до них, передбачаючи: з ким із дітей, з якою метою буде проведено цю роботу, які завдання пропонуються для вправляння дітей, які атрибути, матеріали, обладнання будуть використані.

Свята і розваги (фізкультурні, музичні, літературно-музичні) зазвичай плануються як окремий розділ чи додаток до річного плану роботи дошкільного закладу. Проте плани цих заходів мають бути у кожного спеціаліста, відповідального за цей напрям. Найзручнішою формою таких планів є графічна. Тут варто зазначити місяць, числа проведення, види і теми дозвіль, вікові групи; у графі «Примітки» педагог робить записи про можливі зміни в строках, тематиці, підготовчу роботу тощо (Додаток 5). Сценарії дозвіль розробляються окремо.

Важливо узгоджувати зміст особистих планів спеціалістів з планами роботи вихователів.

Освітній процес з дітьми, які обслуговуються психологічною службою дошкільного навчального закладу, здійснюється за індивідуальними планами практичного психолога (річним, місячним), затвердженими керівником дошкільного закладу і узгодженими з місцевим органом управління освітою (районним (міським) центром практичної психології і соціальної роботи). Зміст і форму складання цих планів визначено у Положенні про психологічну службу системи освіти України від ЗО. 12.99 р. № 922/4215 та листом Міністерства освіти і науки України щодо планування діяльності. ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України від 27.08.2000 р. № 1/9-352. Ці плани бажано складати, відображаючи основні види діяльності психологів (діагностика, корекція, реабілітація, профілактика, прогностика) у напрямі консультативно-методичної допомоги всім учасникам педагогічного процесу, просвітницько-пропагандистської роботи і превентивного виховання. Важливо передбачати в них зміст, термін проведення різних форм організації:

• співпраці з педагогічним колективом дошкільного закладу (вивчення запитів вихователів та інших спеціалістів щодо розв'язання певних проблем);

• спільні заняття з метою підвищення рівня психологічної, соціально-педагогічної освіти вихователів; практична допомога їм у створенні розвивального середовища та сприятливого психологічного клімату в групах:

• підготовка психолого-педагогічних консиліумів для аналізу поведінки і розвитку дітей; проведення семінарів, дискусій, обговорень за запитами педагогів; аналіз планів роботи вихователів на предмет відповідності віку і можливостям дітей; проведення психотерапевтичної роботи з вихователями;

• надання психолого-педагогічної допомоги їм у гострих конфліктних, кризових, стихійних ситуаціях; консультування педагогів з особистих проблем;

• роботи з батьками вихованців дошкільного закладу: консультативна робота (індивідуальні, родинні, групові консультації), підвищення рівня психологічної і соціально-педагогічної освіти батьків (лекції на зборах, факультативах, оформлення стендів, листівок, папок з інформацією фахівців, залучення до користування психолого-педагогічною бібліотекою), профілактично корекційна робота з батьками (лекції, групові та індивідуальні бесіди, тренінги, дискусії, рольові ігри тощо);

• роботи з дітьми у розвивальному напрямі (опрацювання загальних та профільних програм розвитку, навчання і виховання дітей; розвивальні заняття з окремими дітьми, з групами дітей, зокрема в руслі виховної роботи з дітьми, разом з дітьми та батьками), з метою вивчення дитини, діагностики та профілактики і корекції (обстеження дітей, організація ігрової, комунікативної, пізнавальної, зображувальної тощо; діяльності у формі індивідуальних і підгрупових ігор, вправ, занять з дітьми та разом з дітьми, батьками і вихователями);

• дослідницько-пошукової діяльності, обміну досвідом та підвищення кваліфікації (вивчення відповідної фахової літератури; визначення кола питань, які вимагають розв'язання в дошкільному закладі; апробація нових методик та їх адаптація до місцевих умов, розробка власних методик, участь в роботі профільних науково-практичних семінарів, методоб'єднань, конференцій, навчання на курсах інститутів післядипломної освіти, тренінгах. (Останні два змістові напрями можна розкрити у річному плані роботи дошкільного закладу.)

Варто застерегти педагогів і психологів від шаблонного планування, під час якого копіюються минулорічні плани, готові методичні розробки з друкованих посібників без урахування особливостей цього дитячого колективу, можливостей предметного середовища, творчого потенціалу самого фахівця та інших чинників, що вносять специфіку в його роботу.

Мета цих методичних рекомендацій – не догматизувати планування освітнього процесу, підводячи його під наведені схеми, а зорієнтувати практиків на забезпечення єдності творчого і раціонального підходів.

Додаток 1

Орієнтовна схема календарного планування освітньої роботи вихователя за основними режимними моментами першої і другої половин дня

Перша половина дня

Ранок

-           ігри,      -  бесіди, -   спостереження, -   праця,  -   індивідуальна робота з дітьми

Заняття

             Тема.

             Програмовий зміст.

             Матеріал.

             Хід заняття

 Прогулянка

-           спостереження,

-           дидактичні ігри,

-            різні види праці (в природі)

-           індивідуальна робота з дітьми

-           самостійна рухова діяльність дітей

-           Ігри спортивні ігри та вправи,

-           екскурсії, походи за межі дитсадка,

Друга половина дня

-           індивідуальна робота з різних розділів програми

 різні види праці (ручна, господарсько-побутова, в природі) в різних формах

-           спостереження,

-           Самостійна художня діяльність дітей

(образотворча, художньо-оформлювальна, мовленнєва, музична, театралізована)  

-           Різні види театрів (ляльковий, тіньовий, іграшок тощо),

-            ігри - драматизації,

-           інсценізації,

-           концерти,

-           фізкультурні, музичні, літературні дозвілля

-           ігри,

-           самостійна рухова діяльність дітей,

-           індивідуальна робота з батьками,

* На другу половину дня можна запланувати і роботу занять гуртків згідно з планами керівників гуртків.

Додаток 2

Орієнтовна схема календарного планування освітньої роботи вихователя за видами дитячої діяльності та формами роботи педагога з дітьми

Ігрова діяльність

 Різні види ігор: сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, драматизації, дидактичні тощо

Навчальна діяльність

Заняття з різних розділів програми (тема, програмовий зміст, матеріал, хід заняття)

Трудова діяльність

Різні види і форми праці

Комунікативна діяльність

 Індивідуальні, підгрупові, колективні бесіди з дітьми на особистісні, морально-етичні теми, організація і розігрування ситуацій міжособистісного спілкування тощо

Пізнавальна діяльність

 Спостереження, цільові прогулянки, екскурсії, дитяче експериментування досліди, читання художньої літератури тощо

Рухова діяльність Рухливі ігри, елементи спортивних ігор та вправ, фізкультурні свята і розваги; прогулянки-походи за межі дитячого садка, самостійна рухова діяльність дітей тощо

Гурткова робота

Тематика гурткових занять згідно з плащами керівників гуртків

Індивідуальна робота з дітьми та батьками

 Індивідуальна робота з дітьми з різних розділів програми (ігри, вправи, бесіди, розмови та ін. форми), індивідуальні бесіди, розмови, консультації для батьків

Додаток 3

Орієнтовна схема календарного плануванню занять з фізичної культури, образотворчої діяльності

Дата

Програмові завдання (навчальні, розвивальні, виховні)

 Обладнання, інвентар (матеріали)

 Хід заняття

Примітки

Додаток 4

Орієнтовна схема календарного планування програмового матеріалу

для занять з музичного виховання

Місяць,

дата проведення занять

Види музичної діяльності

Програмові завдання

Репертуар

Примітки

Додаток 5

Орієнтовна схема планування свят і розваг

(фізкультурних, музичних, літературно-музичних)

Місяць

Дата

Вид і тема дозвілля

Вікові групи

Схема аналізу заняття 

Вид заняття, тема;

-          Програмовий зміст – відповідність матеріалу вимогам програми ДНЗ, його доступність, чіткість;

-          Підготовка до заняття – добір необхідного дидактичного матеріалу (посібників, іграшок), створення умов для проведення заняття, підготовка приміщення, обладнання, сприяння виникнення інтересу у дітей до даного заняття;

-          Хід заняття:

· Початок заняття – форма залучення дітей до заняття, звертання вихователя до дітей, емоційний стан вихователя, використання ігрового прийому, чіткість поставленого перед дітьми завдання, вказівок;

· Продумання етапів заняття;

· Основний метод заняття – доцільність його використання, методичні прийоми використані вихователем у ході заняття, характер навчання на занятті у відповідності з віком дітей;

· Стан дитячого колективу в ході заняття, стійкість уваги, інтерес, активність у виконанні завдання і дисципліна дітей;

· Індивідуальна робота з дітьми;

· Поведінка вихователя, тон, характер звертання до дітей, культура мови;

· Закінчення заняття – форма проведення заняття, підведення підсумків, перегляд дитячих робіт, їх оцінка, стан дитячого колективу у кінці заняття: бадьорість, задоволення від виконаної роботи чи навпаки;

· Висновки – тривалість заняття, виконання наміченого плану, результат запитань заняття, оцінка засвоєння дітьми програмового змісту.

Методичні рекомендації щодо викладання математики у 2016-2017 навчальному році

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-437

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» у 2016/2017 навчальному році 8 класи загальноосвітніх навчальних закладів продовжать навчання за новою програмою «Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Мальований Ю.І., Нелін Є.П., Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Якір М.С.) розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України (http://mon.gov. ua/activity/education/zagalna-serednya/

 navchalni-programy.html). В розділі «Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти)». За Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 29.05.2014 № 664, на вивчення математики у 8 класі відводиться 4 години на тиждень (2 години алгебри і 2 години геометрії).

Класи з поглибленим вивченням математики також переходять на нову навчальну програму. «Навчальну програму поглибленого вивчення математики у 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Городній М.Ф., Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Швець В.О., Якір М.С.) розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/

 navchalni-programy.html). В розділі «Навчальні програми для 8-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивчення окремих предметів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти)». Навчальна програма передбачає 8 годин на тиждень (5 годин алгебри і 3 години геометрії).

В основу побудови змісту й організації процесу навчання математики в 8 класі покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності учнів. Їх сутнісний опис подано в програмі у розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».

У 7-9 класах вивчаються два математичних курси: алгебра і геометрія.

Основними завданнями курсу алгебри є формування умінь виконання тотожних перетворень цілих і дробових виразів, розв’язування рівнянь і нерівностей та їх систем, достатніх для вільного їх використання у вивченні математики і суміжних предметів, а також для практичних застосувань математичного знання. Важливе завдання полягає в залученні учнів до використання рівнянь і функцій як засобів математичного моделювання реальних процесів і явищ, розв’язування на цій основі прикладних та інших задач. У процесі вивчення курсу посилюється роль обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різноманітних алгоритмів, що має сприяти розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів.

На цьому етапі шкільної математичної освіти учні починають ознайомлюватися з дійсними числами. Так, до відомих учням числових множин долучається множина ірраціональних чисел.

Основу курсу становлять перетворення раціональних та ірраціональних виразів. Важливо забезпечити формування умінь школярів вільно виконувати основні види перетворень таких виразів, що є передумовою подальшого успішного засвоєння курсу та використання математичного апарату під час вивчення інших шкільних предметів. Розглядається поняття степеня з цілим показником та його властивості.

Істотного розвитку набуває змістова лінія рівнянь та нерівностей. Відомості про рівняння доповнюються поняттям рівносильних рівнянь. Процес розв’язування рівняння трактується як послідовна заміна даного рівняння рівносильними йому рівняннями. На основі узагальнення відомостей про рівняння, здобутих у попередні роки, вводиться поняття лінійного рівняння з однією змінною. Курс передбачає вивчення лінійних рівнянь, квадратних рівнянь та рівнянь, які зводяться до лінійних або квадратних. Розглядаються системи лінійних рівнянь та рівнянь другого степеня з двома змінними. Щодо останніх, то увага зосереджується на системах, де одне рівняння — другого степеня, а друге — першого степеня. Передбачається розгляд лише найпростіших систем рівнянь, у яких обидва рівняння другого степеня.

Значне місце відводиться застосуванню рівнянь до розв’язування різноманітних задач. Ця робота має пронизувати всі теми курсу. Важливе значення надається формуванню умінь застосовувати алгоритм розв’язування задачі за допомогою рівняння.

У 8 класі в темах «Раціональні вирази» та «Квадратні корені» учні ознайомлюються з функціями    та їх властивостями. Властивості функцій, як правило, встановлюються за їх графіками, тобто на основі наочних уявлень, і лише деякі властивості обґрунтовуються аналітично. У міру оволодіння учнями теоретичним матеріалом кількість властивостей, що підлягають вивченню, поступово збільшується. Під час вивчення функцій чільне місце відводиться формуванню умінь будувати й аналізувати графіки функцій, характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують, спроможності розуміти функцію як певну математичну модель реального процесу.

Головна лінія курсу геометрії — геометричні фігури та їх властивості.

Фігури, що вивчаються: на площині — точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник, чотирикутник, многокутник, коло, круг. Учень повинен формулювати означення планіметричних фігур та їх елементів, зображати їх на малюнку, класифікувати кути, трикутники, чотирикутники, правильні многокутники.

Однією з основних задач, що вивчається в курсі геометрії, є розв’язування трикутників. У 8 класі розглядається задача розв’язування прямокутного трикутника. Для цього вводиться поняття косинуса, синуса, тангенса гострого кута прямокутного трикутника, доводиться теорема Піфагора.

У 8 класі вводиться одне з найскладніших понять шкільного курсу — поняття площі. Виведення формул для обчислення площ планіметричних фігур (прямокутника, паралелограма, трикутника, ромба, трапеції, правильних многокутників) спирається на основні властивості площ. Вивчення формул площ фігур дає можливість розв’язувати низку прикладних задач.

Нагадуємо, що в навчальному процесі можна використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Для цього слід ознайомитись з переліком навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Для учнів 5 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі», для учнів 6 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.07.2014 № 1/9-343 “Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі”. Звертаємо увагу, щодо навчальної програми з математики внесено зміни, на які слід зважати при роботі у 5-6 класах. Для учнів 7 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році». Для учнів 9-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 № 1/9-426 “Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін“ (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17-22, 2012 р.).

Також, з метою розвитку в учнів навичок усного рахунку (натуральні, цілі та десяткові числа) є можливість застосовувати нестандартні та інтерактивні методи, використовувати он-лайн ресурси, зокрема тренувальні майданчики та майданчики для змагань Прангліміне на безкоштовному ресурсі за посиланням: http://lviv.miksike.net/#pranglimine/rules

Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» затверджені зміни, щодо розвантаження навчальних програм з математики для старшої школи всіх рівнів вивчення цього навчального предмету.

У зв’язку з перевантаженням учнів 11 класів, пов’язаним із надлишком навчального матеріалу в 11 класі, а також необхідністю підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, було прийнято рішення, щодо перенесення частини навчального матеріалу до 10 класу. Мова йде про теми, що стосуються границі функції та похідної в курсі алгебри та початків аналізу, а також координат у просторі та векторів у курсі геометрії. Для цього також укладено окрему таблицю зі змістом навчального матеріалу на 2016/2017 (перехідний) навчальний рік.

Також враховано можливість, що навчальні заклади не зможуть забезпечити навчальний процес навчальною літературою. В такому випадку пропонується вивчати теми в старій послідовності у відповідності до рекомендацій програми. Деяких змін також зазнали державні вимоги навчальної програми, певним чином послабивши вимоги до учнів.

Змінено розподіл годин між алгеброю та початками аналізу і геометрією у програмі поглибленого вивчення математики. Тепер пропонується виділити 6 годин на тиждень на алгебру та 3 години на тиждень на геометрію. Аналогічний поділ між предметами рекомендується використовувати і в профільних класах, з цією метою у програмі профільного рівня наведено 2 можливі схеми поділу годин між цими математичними курсами.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України»

Методичні рекомендації щодо викладання фізики у 2016-2017 навчальному році

Додаток до листа Міністерства

 освіти і науки України

 від 17.08.2016р. № 1/9-437

У 2016/2017 навчальному році у 8-ому класі предмет «Фізика» буде вивчатись за навчальною програмою, що укладена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України №664 від 26.06 2012року з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №585 від 29.05.2015 р. та розміщена на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

Навчальна програма узгоджена з двоконцентричною структурою загальноосвітньої школи. У 7, 8, 9 класах вивчається логічно завершений базовий курс фізики, який закладає основи фізичного знання на явищному (феноменологічному) рівні.

Для вивчення фізики у 8 класі відводиться 70 навчальних годин, 2 години на тиждень.

Особливостями навчальної програми є:

– забезпечення логічної завершеності базового курсу фізики (7-9кл.) через орієнтацію його змісту на формування в учнів здатності і готовності до застосування фізичних знань у практичних життєвих ситуаціях, підкреслення універсального характеру законів збереження в природі, демонстрацію історичного шляху розвитку фізичної картини світу, ролі фізики як фундаментальної теорії сучасного природознавства, техніки, технологій;

– посилення компетентнісного підходу у формуванні змісту фізичної освіти на основі компетентнісної спрямованості вимог до рівнів навчальних досягнень учнів. Це в свою чергу зумовлює привнесення у зміст навчання фізики елементів, засвоєння яких орієнтоване на використання методів і форм активного навчання фізики, зокрема навчальних проектів, що спрямовані на формування предметної та ключової науково-природничої компетентностей учнів. З цією метою в програмі запропоновано орієнтовні теми навчальних проектів і зазначено кількість навчальних годин, що виділяється на цей вид навчальної діяльності учнів;

– вилучення зі змісту освіти другорядних елементів, як правило, інформаційного спрямування і зменшення кількості дидактичних одиниць, засвоєння яких має репродуктивний характер або спрямоване на запам’ятовування;

– розширення академічної свободи вчителя шляхом надання йому можливості вносити корективи в планування навчального процесу, перерозподіляти навчальні години між темами, орієнтуючись на особливості побудови авторських методичних систем;

– пом’якшення вимог до обов’язковості виконання фронтальних лабораторних робіт, враховуючи наявну матеріально-технічну базу фізичних кабінетів, не знижуючи при цьому вимог до експериментальної підготовки учнів (результати виконання однієї з робіт до кожного розділу повинні бути обов’язково оцінені).

Для 8 класу в таблиці  1 подано кількість годин, мінімальну кількість тематичних та лабораторних робіт, що оцінюються.

Клас	Річна кількість годин	Кількість годин на тиждень	Мінімальна кількість тематичних робіт	Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються
8	70	2	4	5

                                                              

Перехід від знаннєвої парадигми навчання до навчання, заснованого на компетентностях, не означає протиставлення знань і компетентностей. Компетентність включає в себе знання й уміння, але не як формальну суму, а як інтегровану здатність застосовувати ці знання й уміння не тільки у «типових» навчальних ситуаціях, а й у більш широких життєвих.

Для формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики треба використовувати такі методи і форми організації навчального процесу, завдяки яким забезпечується мотивація навчання, стимулювання пізнавального інтересу, розвиток інтелектуальної й творчої діяльності учнів, формуються прийоми розумової діяльності, навички самооцінки і самоаналізу.

Предметна компетентність як особистісна характеристика учня передбачає реалізацію системи вимог, якими є предметні компетенції:

знати і розуміти основи фізичного тезаурусу (поняття, величини, закони, закономірності, моделі, формули, рівняння) для опису й пояснення основних фізичних властивостей та явищ довкілля, засад сучасного виробництва, техніки і технологій;

уміти застосовувати методи наукового пізнання і мати навички проведення дослідів, вимірювань, опрацьовувати дані (обчислення, побудова графіків), розв’язувати фізичні задачі; використовувати набуті знання в повсякденній практичній діяльності;

виявляти ставлення й оцінювати історичний характер знань з фізики, внесок видатних учених, роль і значення знань для пояснення життєвих ситуацій, застосування досягнень фізики для розвитку інших природничих наук, техніки і технологій, раціонального природокористування та запобігання їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище й організм людини.

Одним із ефективних засобів формування компетентностей є проектна діяльність. Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів, під керівництвом учителя. У процесі вивчення того чи іншого розділу фізики окремі учні або групи учнів упродовж певного часу (наприклад, місяць або семестр) розробляють навчальні проекти. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошук інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач. Форму подання проекту учень обирає самостійно, або разом із учителем. Він готує презентацію отриманих результатів і здійснює захист свого навчального проекту. Захист навчальних проектів, обговорення й узагальнення отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях. Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання. Кількість таких оцінювань може бути довільною.

Розв’язування фізичних задач – ще один дієвий засіб формування предметних і ключових компетентностей учнів з фізики. Треба підкреслити, що в умовах особистісно орієнтованого навчання важливо здійснити відповідний добір фізичних задач, який враховував би пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвивав би їхні здібності відповідно до освітніх потреб. За вимогами компетентнісного підходу вони повинні бути наближені до реальних умов життєдіяльності людини, спонукати до використання фізичних знань у життєвих ситуаціях, щоб учні розв’язуючи їх, могли добирати факти й знання із різних розділів фізики і суміжних наук для пояснення явища; застосовувати фізичні моделі, дослідницькі стратегії; демонструвати рівень сформованості інтелектуальних умінь (доводити та обґрунтовувати), а також демонструвати готовність застосовувати свої знання в нових ситуаціях; встановлювати зв’язок між окремими знаннями й критично оцінювати ситуацію; виявляти дослідницькі уміння; оцінювати свої дії і рішення тощо.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Контрольно-оцінна діяльність учителя, наразі трансформується з контролю й оцінювання предметних знань, умінь і навичок у бік оцінювання компетентностей – готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань»  тощо.

У нагоді учителям стануть такі інформаційні ресурси:

 http://www.nas.gov.ua

 http://kyivenergo.ua/shco_take_energoefektivnist

 http://7chudes.in.ua/

 http://www.expocenter.com.ua/

Завантажити: Методичні рекомендації щодо викладання фізики у 2016-2017 навчальному році (Розмір: 15.0 KB, Завантажень: 605)

Методичні рекомендації

щодо ведення та   перевірки зошитів з математики 

в загальноосвітніх навчальних закладах

I.  Загальні положення

1.1. Дані методичні рекомендації розроблені на підставі листа МОН України №1/9-529 від 27.12.2000р «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах», наказу МОН України № 371 від 05.05.2008 р. «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» та наказу МОН України № 1222 від 21.08.2013 р. «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Останні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи набувають чинності поетапно: у 5 класах – з 2013/14 н. р.; у 6 класах – з 2014/15 н. р.; у 7 класах – з 2015/16 н. р.; у 8 класах – з 2016/17 н. р.; у 9 класах – з 2017/18 н. р.

1.2. Рекомендації визначають основні організаційні засади, порядок ведення та перевірки зошитів з математики.

1.3. Ведення зошитів з математики учнями навчальних закладів з 5-го по 11-й клас є обов’язковим.

1.4. У зошитах виконуються письмові класні, домашні та контрольні роботи .

II.  Види письмових робіт учнів

2.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів є :

•  вправи та задачі з математики;

•  складання аналітичних та узагальнюючих таблиць, схем;

•  самостійні та контрольні роботи.

2.2.  Форми поточних та підсумкових письмових робіт:

•  контрольні роботи з різнорівневими завданнями;

•  контрольні роботи в тестовій формі;

•  комбіновані контрольні роботи;

•  самостійні роботи.

Поточні  види контролю мають на меті перевірку засвоєння вивченого програмового матеріалу. Зміст та кількість робіт визначається вчителем з урахуванням складності матеріалу, кількості годин на його вивчення, а також здібностей учнів класу.

Для проведення таких видів робіт учитель використовує частину уроку.

Контрольні роботи проводяться після вивчення найбільш значущих тем у відповідності до календарно-тематичного планування вчителя та згідно з Програмою.

ІІІ. Кількість і призначення учнівських зошитів

 3.1. Для виконання класних і домашних робіт учні повинні мати таку кількість зошитів:

•  з математики 5-6 класи – два зошити;

•  з алгебри 7-9 класи – один зошит;

•  з алгебри та початків аналізу 10-11 класи – один зошит;

•  з геометрії 7-11 класи – один зошит.

3.2. Для контрольних робіт з математики передбачаються окремі зошити, які зберігаються в навчальному закладі протягом навчального року. В них виконуються контрольні та корекційні роботи:

в 5-6 класах – 1 зошит для контрольных робіт з математики;

в 7-11 класах – 2 зошити, з них один для контрольних робіт з алгебри (алгебри та початків аналізу) і один для контрольних робіт з геометрії.

3.3. Самостійні роботи з математики учні можуть виконувати в робочих зошитах, в зошитах з друкованою основою.

IV. Порядок ведення зошитів з математики

Усі записи в зошитах учні виконують з дотриманням таких вимог:

4.1. Писати охайно, розбірливим почерком, синім чорнилом.

4.2. Оформлення титульної сторінки зошита :  

Зошит

для робіт з математики (алгебри, алгебри та початків аналізу, геометрії)

учня (учениці) _______класу

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Прізвище та ім’я (в родовому відмінку)

4.3. Зберігати поля з зовнішньої сторони.

4.4. Вказувати дату виконання роботи: число цифрами, а місяць прописом.

4.5. Вказувати, де виконується робота (класна чи домашня). Позначати номер вправи, задачі.

4.6. Між останнім рядком даної письмової роботи та наступною роботою пропускати 4 клітини .

4.7. Креслення виконуються олівцем (у випадку необхідності - із застосуванням лінійки та циркуля), а умовні позначення до них підписуються ручкою.

4.8.  Невірні написи: літера, число чи знак закреслювати похилою лінією, частину слова, слово, вираз - тонкою горизонтальною лінією; угорі над виправленням надписується необхідна літера, слово, вираз; не виділяти невірні записи дужками. При виправленні не використовувати коректор.

V. Порядок перевірки письмових робіт учителями

 5.1.  Зошити учнів, в яких виконуються класні та домашні роботи, перевіряються:

•  з математики в 5 та 6 класах – один раз на тиждень у кожного учня (кількість перевірених робіт – не менше однієї на вибір вчителя);

•  в   7-9   класах – один   раз   на   два  тижні   у   кожного   учня (кількість перевірених робіт – не менше двох на вибір вчителя);

•  в   10-11    класах – один   раз   на   місяць  у   кожного   учня (кількість перевірених робіт – не менше двох на вибір вчителя).

Вчителі не повинні обмежуватись лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль.

Вчитель також може перевіряти і оцінювати частину письмової роботи (задачу, вправу, побудову графіка тощо).

Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу наприкінці вивчення кожної теми, але не менше, ніж один раз на місяць.

До уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів, охайність ведення зошитів.

5.2. Всі види контрольних робіт з математики перевіряються у всіх учнів.

5.3. Перевірка контрольних робіт учителем здійснюється в термін до наступного уроку.

5.4. У роботах, що перевіряються, вчитель позначає і виправляє допущені помилки, керуючись наступним:

 •  при перевірці зошитів і контрольних робіт з математики тільки підкреслює і виправляє допущену помилку;

•  підкреслення і виправлення помилок здійснюється вчителем лише червоними чорнилами;

•  при виставленні балу за роботу вчитель керується критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, що зазначені вище.

5.5. Результати контрольних, самостійних робіт обов’язково заносяться  до класного журналу. За класні і домашні письмові роботи в журнал виставляються бали на вибір учителя.

5.6. Після перевірки письмових робіт (контрольних робіт з різнорівневими завданнями, контрольних робіт у тестовій формі, комбінованих контрольних робіт) в контрольних зошитах проводиться корекційна робота.