Методичні рекомендації щодо викладання математики у 2016-2017 навчальному році

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-437

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» у 2016/2017 навчальному році 8 класи загальноосвітніх навчальних закладів продовжать навчання за новою програмою «Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Мальований Ю.І., Нелін Є.П., Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Якір М.С.) розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України (http://mon.gov. ua/activity/education/zagalna-serednya/

 navchalni-programy.html). В розділі «Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти)». За Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 29.05.2014 № 664, на вивчення математики у 8 класі відводиться 4 години на тиждень (2 години алгебри і 2 години геометрії).

Класи з поглибленим вивченням математики також переходять на нову навчальну програму. «Навчальну програму поглибленого вивчення математики у 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Городній М.Ф., Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Швець В.О., Якір М.С.) розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/

 navchalni-programy.html). В розділі «Навчальні програми для 8-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивчення окремих предметів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти)». Навчальна програма передбачає 8 годин на тиждень (5 годин алгебри і 3 години геометрії).

В основу побудови змісту й організації процесу навчання математики в 8 класі покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності учнів. Їх сутнісний опис подано в програмі у розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».

У 7-9 класах вивчаються два математичних курси: алгебра і геометрія.

Основними завданнями курсу алгебри є формування умінь виконання тотожних перетворень цілих і дробових виразів, розв’язування рівнянь і нерівностей та їх систем, достатніх для вільного їх використання у вивченні математики і суміжних предметів, а також для практичних застосувань математичного знання. Важливе завдання полягає в залученні учнів до використання рівнянь і функцій як засобів математичного моделювання реальних процесів і явищ, розв’язування на цій основі прикладних та інших задач. У процесі вивчення курсу посилюється роль обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різноманітних алгоритмів, що має сприяти розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів.

На цьому етапі шкільної математичної освіти учні починають ознайомлюватися з дійсними числами. Так, до відомих учням числових множин долучається множина ірраціональних чисел.

Основу курсу становлять перетворення раціональних та ірраціональних виразів. Важливо забезпечити формування умінь школярів вільно виконувати основні види перетворень таких виразів, що є передумовою подальшого успішного засвоєння курсу та використання математичного апарату під час вивчення інших шкільних предметів. Розглядається поняття степеня з цілим показником та його властивості.

Істотного розвитку набуває змістова лінія рівнянь та нерівностей. Відомості про рівняння доповнюються поняттям рівносильних рівнянь. Процес розв’язування рівняння трактується як послідовна заміна даного рівняння рівносильними йому рівняннями. На основі узагальнення відомостей про рівняння, здобутих у попередні роки, вводиться поняття лінійного рівняння з однією змінною. Курс передбачає вивчення лінійних рівнянь, квадратних рівнянь та рівнянь, які зводяться до лінійних або квадратних. Розглядаються системи лінійних рівнянь та рівнянь другого степеня з двома змінними. Щодо останніх, то увага зосереджується на системах, де одне рівняння — другого степеня, а друге — першого степеня. Передбачається розгляд лише найпростіших систем рівнянь, у яких обидва рівняння другого степеня.

Значне місце відводиться застосуванню рівнянь до розв’язування різноманітних задач. Ця робота має пронизувати всі теми курсу. Важливе значення надається формуванню умінь застосовувати алгоритм розв’язування задачі за допомогою рівняння.

У 8 класі в темах «Раціональні вирази» та «Квадратні корені» учні ознайомлюються з функціями    та їх властивостями. Властивості функцій, як правило, встановлюються за їх графіками, тобто на основі наочних уявлень, і лише деякі властивості обґрунтовуються аналітично. У міру оволодіння учнями теоретичним матеріалом кількість властивостей, що підлягають вивченню, поступово збільшується. Під час вивчення функцій чільне місце відводиться формуванню умінь будувати й аналізувати графіки функцій, характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують, спроможності розуміти функцію як певну математичну модель реального процесу.

Головна лінія курсу геометрії — геометричні фігури та їх властивості.

Фігури, що вивчаються: на площині — точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник, чотирикутник, многокутник, коло, круг. Учень повинен формулювати означення планіметричних фігур та їх елементів, зображати їх на малюнку, класифікувати кути, трикутники, чотирикутники, правильні многокутники.

Однією з основних задач, що вивчається в курсі геометрії, є розв’язування трикутників. У 8 класі розглядається задача розв’язування прямокутного трикутника. Для цього вводиться поняття косинуса, синуса, тангенса гострого кута прямокутного трикутника, доводиться теорема Піфагора.

У 8 класі вводиться одне з найскладніших понять шкільного курсу — поняття площі. Виведення формул для обчислення площ планіметричних фігур (прямокутника, паралелограма, трикутника, ромба, трапеції, правильних многокутників) спирається на основні властивості площ. Вивчення формул площ фігур дає можливість розв’язувати низку прикладних задач.

Нагадуємо, що в навчальному процесі можна використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Для цього слід ознайомитись з переліком навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Для учнів 5 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі», для учнів 6 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.07.2014 № 1/9-343 “Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі”. Звертаємо увагу, щодо навчальної програми з математики внесено зміни, на які слід зважати при роботі у 5-6 класах. Для учнів 7 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році». Для учнів 9-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 № 1/9-426 “Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін“ (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17-22, 2012 р.).

Також, з метою розвитку в учнів навичок усного рахунку (натуральні, цілі та десяткові числа) є можливість застосовувати нестандартні та інтерактивні методи, використовувати он-лайн ресурси, зокрема тренувальні майданчики та майданчики для змагань Прангліміне на безкоштовному ресурсі за посиланням: http://lviv.miksike.net/#pranglimine/rules

Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» затверджені зміни, щодо розвантаження навчальних програм з математики для старшої школи всіх рівнів вивчення цього навчального предмету.

У зв’язку з перевантаженням учнів 11 класів, пов’язаним із надлишком навчального матеріалу в 11 класі, а також необхідністю підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, було прийнято рішення, щодо перенесення частини навчального матеріалу до 10 класу. Мова йде про теми, що стосуються границі функції та похідної в курсі алгебри та початків аналізу, а також координат у просторі та векторів у курсі геометрії. Для цього також укладено окрему таблицю зі змістом навчального матеріалу на 2016/2017 (перехідний) навчальний рік.

Також враховано можливість, що навчальні заклади не зможуть забезпечити навчальний процес навчальною літературою. В такому випадку пропонується вивчати теми в старій послідовності у відповідності до рекомендацій програми. Деяких змін також зазнали державні вимоги навчальної програми, певним чином послабивши вимоги до учнів.

Змінено розподіл годин між алгеброю та початками аналізу і геометрією у програмі поглибленого вивчення математики. Тепер пропонується виділити 6 годин на тиждень на алгебру та 3 години на тиждень на геометрію. Аналогічний поділ між предметами рекомендується використовувати і в профільних класах, з цією метою у програмі профільного рівня наведено 2 можливі схеми поділу годин між цими математичними курсами.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України»

Методичні рекомендації щодо викладання фізики у 2016-2017 навчальному році

Додаток до листа Міністерства

 освіти і науки України

 від 17.08.2016р. № 1/9-437

У 2016/2017 навчальному році у 8-ому класі предмет «Фізика» буде вивчатись за навчальною програмою, що укладена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України №664 від 26.06 2012року з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №585 від 29.05.2015 р. та розміщена на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

Навчальна програма узгоджена з двоконцентричною структурою загальноосвітньої школи. У 7, 8, 9 класах вивчається логічно завершений базовий курс фізики, який закладає основи фізичного знання на явищному (феноменологічному) рівні.

Для вивчення фізики у 8 класі відводиться 70 навчальних годин, 2 години на тиждень.

Особливостями навчальної програми є:

– забезпечення логічної завершеності базового курсу фізики (7-9кл.) через орієнтацію його змісту на формування в учнів здатності і готовності до застосування фізичних знань у практичних життєвих ситуаціях, підкреслення універсального характеру законів збереження в природі, демонстрацію історичного шляху розвитку фізичної картини світу, ролі фізики як фундаментальної теорії сучасного природознавства, техніки, технологій;

– посилення компетентнісного підходу у формуванні змісту фізичної освіти на основі компетентнісної спрямованості вимог до рівнів навчальних досягнень учнів. Це в свою чергу зумовлює привнесення у зміст навчання фізики елементів, засвоєння яких орієнтоване на використання методів і форм активного навчання фізики, зокрема навчальних проектів, що спрямовані на формування предметної та ключової науково-природничої компетентностей учнів. З цією метою в програмі запропоновано орієнтовні теми навчальних проектів і зазначено кількість навчальних годин, що виділяється на цей вид навчальної діяльності учнів;

– вилучення зі змісту освіти другорядних елементів, як правило, інформаційного спрямування і зменшення кількості дидактичних одиниць, засвоєння яких має репродуктивний характер або спрямоване на запам’ятовування;

– розширення академічної свободи вчителя шляхом надання йому можливості вносити корективи в планування навчального процесу, перерозподіляти навчальні години між темами, орієнтуючись на особливості побудови авторських методичних систем;

– пом’якшення вимог до обов’язковості виконання фронтальних лабораторних робіт, враховуючи наявну матеріально-технічну базу фізичних кабінетів, не знижуючи при цьому вимог до експериментальної підготовки учнів (результати виконання однієї з робіт до кожного розділу повинні бути обов’язково оцінені).

Для 8 класу в таблиці  1 подано кількість годин, мінімальну кількість тематичних та лабораторних робіт, що оцінюються.

Клас	Річна кількість годин	Кількість годин на тиждень	Мінімальна кількість тематичних робіт	Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються
8	70	2	4	5

                                                              

Перехід від знаннєвої парадигми навчання до навчання, заснованого на компетентностях, не означає протиставлення знань і компетентностей. Компетентність включає в себе знання й уміння, але не як формальну суму, а як інтегровану здатність застосовувати ці знання й уміння не тільки у «типових» навчальних ситуаціях, а й у більш широких життєвих.

Для формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики треба використовувати такі методи і форми організації навчального процесу, завдяки яким забезпечується мотивація навчання, стимулювання пізнавального інтересу, розвиток інтелектуальної й творчої діяльності учнів, формуються прийоми розумової діяльності, навички самооцінки і самоаналізу.

Предметна компетентність як особистісна характеристика учня передбачає реалізацію системи вимог, якими є предметні компетенції:

знати і розуміти основи фізичного тезаурусу (поняття, величини, закони, закономірності, моделі, формули, рівняння) для опису й пояснення основних фізичних властивостей та явищ довкілля, засад сучасного виробництва, техніки і технологій;

уміти застосовувати методи наукового пізнання і мати навички проведення дослідів, вимірювань, опрацьовувати дані (обчислення, побудова графіків), розв’язувати фізичні задачі; використовувати набуті знання в повсякденній практичній діяльності;

виявляти ставлення й оцінювати історичний характер знань з фізики, внесок видатних учених, роль і значення знань для пояснення життєвих ситуацій, застосування досягнень фізики для розвитку інших природничих наук, техніки і технологій, раціонального природокористування та запобігання їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище й організм людини.

Одним із ефективних засобів формування компетентностей є проектна діяльність. Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів, під керівництвом учителя. У процесі вивчення того чи іншого розділу фізики окремі учні або групи учнів упродовж певного часу (наприклад, місяць або семестр) розробляють навчальні проекти. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошук інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач. Форму подання проекту учень обирає самостійно, або разом із учителем. Він готує презентацію отриманих результатів і здійснює захист свого навчального проекту. Захист навчальних проектів, обговорення й узагальнення отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях. Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання. Кількість таких оцінювань може бути довільною.

Розв’язування фізичних задач – ще один дієвий засіб формування предметних і ключових компетентностей учнів з фізики. Треба підкреслити, що в умовах особистісно орієнтованого навчання важливо здійснити відповідний добір фізичних задач, який враховував би пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвивав би їхні здібності відповідно до освітніх потреб. За вимогами компетентнісного підходу вони повинні бути наближені до реальних умов життєдіяльності людини, спонукати до використання фізичних знань у життєвих ситуаціях, щоб учні розв’язуючи їх, могли добирати факти й знання із різних розділів фізики і суміжних наук для пояснення явища; застосовувати фізичні моделі, дослідницькі стратегії; демонструвати рівень сформованості інтелектуальних умінь (доводити та обґрунтовувати), а також демонструвати готовність застосовувати свої знання в нових ситуаціях; встановлювати зв’язок між окремими знаннями й критично оцінювати ситуацію; виявляти дослідницькі уміння; оцінювати свої дії і рішення тощо.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Контрольно-оцінна діяльність учителя, наразі трансформується з контролю й оцінювання предметних знань, умінь і навичок у бік оцінювання компетентностей – готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань»  тощо.

У нагоді учителям стануть такі інформаційні ресурси:

 http://www.nas.gov.ua

 http://kyivenergo.ua/shco_take_energoefektivnist

 http://7chudes.in.ua/

 http://www.expocenter.com.ua/

Завантажити: Методичні рекомендації щодо викладання фізики у 2016-2017 навчальному році (Розмір: 15.0 KB, Завантажень: 605)

Методичні рекомендації

щодо ведення та   перевірки зошитів з математики 

в загальноосвітніх навчальних закладах

I.  Загальні положення

1.1. Дані методичні рекомендації розроблені на підставі листа МОН України №1/9-529 від 27.12.2000р «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах», наказу МОН України № 371 від 05.05.2008 р. «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» та наказу МОН України № 1222 від 21.08.2013 р. «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Останні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи набувають чинності поетапно: у 5 класах – з 2013/14 н. р.; у 6 класах – з 2014/15 н. р.; у 7 класах – з 2015/16 н. р.; у 8 класах – з 2016/17 н. р.; у 9 класах – з 2017/18 н. р.

1.2. Рекомендації визначають основні організаційні засади, порядок ведення та перевірки зошитів з математики.

1.3. Ведення зошитів з математики учнями навчальних закладів з 5-го по 11-й клас є обов’язковим.

1.4. У зошитах виконуються письмові класні, домашні та контрольні роботи .

II.  Види письмових робіт учнів

2.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів є :

•  вправи та задачі з математики;

•  складання аналітичних та узагальнюючих таблиць, схем;

•  самостійні та контрольні роботи.

2.2.  Форми поточних та підсумкових письмових робіт:

•  контрольні роботи з різнорівневими завданнями;

•  контрольні роботи в тестовій формі;

•  комбіновані контрольні роботи;

•  самостійні роботи.

Поточні  види контролю мають на меті перевірку засвоєння вивченого програмового матеріалу. Зміст та кількість робіт визначається вчителем з урахуванням складності матеріалу, кількості годин на його вивчення, а також здібностей учнів класу.

Для проведення таких видів робіт учитель використовує частину уроку.

Контрольні роботи проводяться після вивчення найбільш значущих тем у відповідності до календарно-тематичного планування вчителя та згідно з Програмою.

ІІІ. Кількість і призначення учнівських зошитів

 3.1. Для виконання класних і домашних робіт учні повинні мати таку кількість зошитів:

•  з математики 5-6 класи – два зошити;

•  з алгебри 7-9 класи – один зошит;

•  з алгебри та початків аналізу 10-11 класи – один зошит;

•  з геометрії 7-11 класи – один зошит.

3.2. Для контрольних робіт з математики передбачаються окремі зошити, які зберігаються в навчальному закладі протягом навчального року. В них виконуються контрольні та корекційні роботи:

в 5-6 класах – 1 зошит для контрольных робіт з математики;

в 7-11 класах – 2 зошити, з них один для контрольних робіт з алгебри (алгебри та початків аналізу) і один для контрольних робіт з геометрії.

3.3. Самостійні роботи з математики учні можуть виконувати в робочих зошитах, в зошитах з друкованою основою.

IV. Порядок ведення зошитів з математики

Усі записи в зошитах учні виконують з дотриманням таких вимог:

4.1. Писати охайно, розбірливим почерком, синім чорнилом.

4.2. Оформлення титульної сторінки зошита :  

Зошит

для робіт з математики (алгебри, алгебри та початків аналізу, геометрії)

учня (учениці) _______класу

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Прізвище та ім’я (в родовому відмінку)

4.3. Зберігати поля з зовнішньої сторони.

4.4. Вказувати дату виконання роботи: число цифрами, а місяць прописом.

4.5. Вказувати, де виконується робота (класна чи домашня). Позначати номер вправи, задачі.

4.6. Між останнім рядком даної письмової роботи та наступною роботою пропускати 4 клітини .

4.7. Креслення виконуються олівцем (у випадку необхідності - із застосуванням лінійки та циркуля), а умовні позначення до них підписуються ручкою.

4.8.  Невірні написи: літера, число чи знак закреслювати похилою лінією, частину слова, слово, вираз - тонкою горизонтальною лінією; угорі над виправленням надписується необхідна літера, слово, вираз; не виділяти невірні записи дужками. При виправленні не використовувати коректор.

V. Порядок перевірки письмових робіт учителями

 5.1.  Зошити учнів, в яких виконуються класні та домашні роботи, перевіряються:

•  з математики в 5 та 6 класах – один раз на тиждень у кожного учня (кількість перевірених робіт – не менше однієї на вибір вчителя);

•  в   7-9   класах – один   раз   на   два  тижні   у   кожного   учня (кількість перевірених робіт – не менше двох на вибір вчителя);

•  в   10-11    класах – один   раз   на   місяць  у   кожного   учня (кількість перевірених робіт – не менше двох на вибір вчителя).

Вчителі не повинні обмежуватись лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль.

Вчитель також може перевіряти і оцінювати частину письмової роботи (задачу, вправу, побудову графіка тощо).

Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу наприкінці вивчення кожної теми, але не менше, ніж один раз на місяць.

До уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів, охайність ведення зошитів.

5.2. Всі види контрольних робіт з математики перевіряються у всіх учнів.

5.3. Перевірка контрольних робіт учителем здійснюється в термін до наступного уроку.

5.4. У роботах, що перевіряються, вчитель позначає і виправляє допущені помилки, керуючись наступним:

 •  при перевірці зошитів і контрольних робіт з математики тільки підкреслює і виправляє допущену помилку;

•  підкреслення і виправлення помилок здійснюється вчителем лише червоними чорнилами;

•  при виставленні балу за роботу вчитель керується критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, що зазначені вище.

5.5. Результати контрольних, самостійних робіт обов’язково заносяться  до класного журналу. За класні і домашні письмові роботи в журнал виставляються бали на вибір учителя.

5.6. Після перевірки письмових робіт (контрольних робіт з різнорівневими завданнями, контрольних робіт у тестовій формі, комбінованих контрольних робіт) в контрольних зошитах проводиться корекційна робота.   

Інструктивно-методичні рекомендації

«Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році»

Організація освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/2017  навчальному році здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти (2012 р.), Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305), нового Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.03.2016 № 234), інших нормативно-правових актів.

Зміст освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі реалізується  відповідно до вимог чинних програм розвитку, виховання і навчання дітей, у тому числі з особливими освітніми потребами. Чинними для використання у 2016/2017 навчальному році в дошкільних навчальних закладах різних типів і форм власності є комплексні і парціальні програми, рекомендовані (схвалені) Міністерством освіти і науки України (додаток 2).  Інформація про навчальну літературу, рекомендовану Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів, подається у Переліку, який щорічно оновлюється та розміщується на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).

За педагогічними колективами дошкільних навчальних закладів зберігається право вибору освітніх програм: комплексної як основної та додаткових парціальних для поглибленої освітньої роботи за певними профілями. При цьому в одному дошкільному закладі можуть одночасно функціонувати кілька комплексних та парціальних програм з певних напрямів освітньої роботи. Вибір програм на навчальний рік обговорюється і затверджується педагогічною радою закладу. При виборі програм особлива увага звертається на терміни дії грифів Міністерства освіти і науки України, якими унормовано чинність документів. Так, відомі комплексні програми «Дитина», «Дитина в дошкільні роки» у 2016/2017 навчальному році  запроваджуються лише у новій редакції 2015 року, а комплексні програми «Українське дошкілля», «Впевнений старт» і парціальні програми «Граючись вчимося. Англійська мова» (авт. – Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.), «Радість творчості» (авт. – Борщ Р. М., Самойлик Д. В.) зберігають чинність лише на цей навчальний рік з огляду на завершення терміну дії раніше наданих грифів.

 Пріоритетні змістові напрями освітнього процесу у дошкільних навчальних закладах на 2016/2017 навчальний рік визначаються з урахуванням потреб сьогодення у посиленні складових соціально-морального, емоційно-ціннісного  розвитку  дітей,  покращення  їхнього  фізичного, психічного  здоров`я  упродовж дошкільного дитинства. Пріоритети, проголошені у минулому навчальному році, зберігають актуальність і нині з метою налагодження в дошкільних закладах послідовних систем роботи, спрямованих на їх реалізацію. Ключовими пріоритетами змістового наповнення освітнього процесу у новому навчальному році є такі:

-національно-патріотичне виховання;

-економічне виховання;формування у вихованців навичок спілкування і ефективної взаємодії з іншими дітьми, дорослими людьми;

музичне виховання;

а серед засобів освітнього впливу на дитячу особистість – творча гра (сюжетно-рольова, конструкторсько-будівельна, театралізація, драматизація), а також художня література (фольклор, авторські твори) і робота з дитячою книжкою.

 Зазначені пріоритети не зменшують значущості інших складових змісту і завдань освітньої роботи, засобів, методів розвивально-виховного впливу на дітей. При плануванні роботи дошкільного закладу на новий навчальний рік враховуються викладені вище пропозиції, які можна частково замiнювати чи доповнювати  залежно від  потреб  самого закладу, продиктованих конкретною ситуацією його діяльності, специфікою регіону, контингенту вихованці та їхніх родин, творчими задумами колективу та іншими факторами.

Сьогодні в Україні дуже важливим є питання освіти дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. Ефективність навчально-виховної роботи досягається на основі надання таким дітям якісної корекційної допомоги у взаємодії вихователів, асистентів вихователів (в інклюзивних групах), корекційних педагогів і батьків.

Посилюється увага до організації взаємодії дошкільного навчального закладу з батьками вихованців. Основними векторами цієї роботи є залучення батьків (осіб, що їх замінюють), інших членів родин вихованців до участі в освітньому процесі закладу, груп та їх медико-психолого-педагогічна просвіта. Залучення до освітнього процесу розпочинається з презентацій роботи закладу і груп, спостереження за роботою фахівців із дітьми і поступово переходить на рівень партнерської взаємодії членів родин з педагогами в організації і проведенні ігор, занять, прогулянок, походів, екскурсій, свят, розваг, гуртків тощо. Донесенню до родин необхідних психологічних, педагогічних, медичних знань сприяють індивідуальні і групові, письмові, усні та інтернет -, онлайн -консультації спеціалістів; батьківські збори, лекторії, «батьківські школи» та інші форми роботи. Для популяризації таких знань відводяться сторінки на сайтах дошкільних закладів.

З метою вивчення запитів і очікувань батьків щодо надання дітям освітніх послуг, готовності їх до взаємодії із дошкільним закладом у вирішенні завдань розвитку, виховання і навчання дітей,  труднощів, які виникають у  родинному вихованні  у забезпеченні індивідуальної траєкторії розвитку дитячої особистості, проводяться усні/письмові опитування, обговорення актуальних питань в індивідуальних і колективних бесідах. Зібрана інформація враховується при плануванні роботи дошкільного закладу та груп. При цьому педагогічний колектив покеровується виключно інтересами самих дітей, їхніми запитами, здібностями, можливостями і потребами розвитку в межах формування повноцінної дошкільної зрілості, а не замовленнями батьків, продиктованими амбіціями, вимогами школи щодо спеціальної підготовки дітей до навчання (уміння читати і писати, розв`язувати задачі, говорити англійською мовою тощо). Дошкільний навчальний заклад має протистояти перетворенню його на філію школи для малюків, зберігає субкультуру дошкільного дитинства.

В умовах адміністративної реформи і децентралізації влади зростають повноваження місцевих органів управління освітою, їхніх методичних служб та, водночас, їхня відповідальність за створення належних умов для максимального охоплення дітей дошкільного віку організованими освітніми впливами і надання їм якісних освітніх послуг. Підтримка з боку цих органів очікується і в напрямку сприяння організації на базі дошкільних навчальних закладів локальних осередків для надання за місцем проживання консультативної допомоги батькам і осіб, що їх замінюють, з питань влаштування дітей до дошкільного закладу і їх соціально-психологічної адаптації в умовах нового дитячого колективу, психолого-педагогічного супроводу дітей, які з певних причин не відвідують дошкільні заклади, розвитку і виховання дітей, підготовки їх до школи тощо. Нормативною основою цієї роботи є Примірне положення про консультативний центр для батьків  або  осіб, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї (затверджене наказом Міністерства освіти і  науки,молоді та спорту України    від 30.06.2011р. № 714).

Покращенню якості управління на рівні самих дошкільних навчальних закладів і органів управління освітою на місцях сприяє оптимізація управлінської діяльності, переведення її на рейки партнерства і паритету, довіри педагогічним колективам, самоконтролю і відповідальності за результати, компетентного вивчення стану освітнього процесу і надання дієвої, своєчасної допомоги в подолання труднощів, виправленні недоліків.

Одне із ключових питань – інноваційна діяльність у дошкільних навчальних закладах. Розроблення власних педагогічних новацій не повинно стати вимогою до кожного педагога чи педагогічного колективу. З урахуванням кадрової ситуації, потенційних можливостей педагогів позитивним показником інноваційного поступу конкретного педагогічного колективу є і розроблення власних новацій, і участь в апробації нових методик, технологій, підходів відповідно до офіційних експериментальних досліджень науковців, і запозичення та впровадження у власну практику уже розроблених, апробованих і рекомендованих педагогічних новацій.

Комплексні програми:

«Оберіг», програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років (наук. кер. Богуш А. М.);

«Соняшник», комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей раннього віку (авт. Калуська Л. В.);

«Соняшник», комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку (авт. Калуська Л. В.);

«Дитина», освітня програма для дітей від 2 до 7 років  (наук. кер. проекту – Огнев`юк В. О., авт. колектив – Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Богданець-Білоскаленко Н. І. та ін.) – нова редакція 2015 року;

«Дитина в дошкільні роки», комплексна освітня програма (наук. кер. – Крутій К. Л., авт. колектив – Богуш А.М., Грицишина Т.І., Дем`яненко О.Є. та ін.) – нова редакція 2015 року;

«Світ дитинства», комплексна освітня програма для дошкільних навчальних закладів (наук. кер. – Богуш А.М., упор. – Байєр О.М., Батліна Л.В., Григоренко Г.І., Дорошенко З.П. та ін.) – нове видання 2015 року;

«Українське дошкілля», програма розвитку дитини дошкільного віку (авт. –  Білан О. І., Возна Л. М., Максименко О.  та ін.) – чинна до кінця навчального року;

«Я у Світі», програма розвитку дитини дошкільного віку (наук. кер. – Кононко О. Л.). – нова редакція 2014 року;

«Впевнений старт», програма розвитку дітей старшого дошкільного віку  (авт. кол. – Андрієтті О. О., Голубович О. П. та ін.) – чинна до кінця навчального року;

«Стежина», програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою (авт. – Гончаренко А. М., Дятленко Н. М.).

Парціальні програми:

1.«Україна – моя Батьківщина», програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку (авт. – Кичата І. І., Каплуновська О. М., Палець Ю.М.; за наукового редагування Рейпольської О. Д.);

2.«Вчимося жити разом»,   програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років (авт. – Піроженко Т. О., Хартман О. Ю.);

3.«Граючись вчимося. Англійська мова», програма для дітей старшого дошкільного віку, методичні рекомендації (авт. – Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.) – чинна до кінця навчального року;

4. «Англійська мова для дітей дошкільного віку», програма та методичні рекомендації (заг. ред. – Низковська О.В., авт. – Кулікова І. А., Шкваріна Т.М.)

5. «Радість творчості», програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку (авт. – Борщ Р. М., Самойлик Д. В.) – чинна до кінця навчального року;

6. «Грайлик», програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі (авт. -  Березіна О. М., Гніровська О. З.,  Линник Т. А.).;

7.  «Скарбниця моралі», програма з морального виховання дітей дошкільного віку (авт. – Лохвицька Л.В.);

8. «Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях» ( авт.  – А. М. Богуш, І. Л. Сіданіч, В. Є. Сучок  та інші); 

9. «Про себе треба знати, про себе треба дбати», програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей віком від 3 до 6 років  (авт. – Лохвицька Л. В.);

10. «Дитина у світі дорожнього руху», програма з формування основ безпечної поведінки дітей дошкільного віку під час дорожнього руху (авт. – Тимовський О.А., Репік І.А.);

11. «Казкова фізкультура»,  програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (авт. - Єфименко М. М.);

12. «Горизонтальний пластичний балет (пластик-шоу)», програма з фізкультурно-корекційної роботи у дошкільних навчальних закладах за авторською естетико-оздоровчою системою (авт. – Єфименко М.М., Мельниченко Ю.В.);

13. «Шкіряний м`яч», програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри у футбол (авт. – Дроздюк В.І., Д`яконова Н.С., Коваленко Г.М., Якименко Н.І.);

14. «Настільний теніс», програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в настільний теніс (авт. – Авраменко О.М., Дроздюк В.І., Коваленко Г.М., Якименко Н.І.);

15. «Юний легкоатлет»,  програма з фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку (авт. – Масляк І.П., Кулик Н.А.);

«Дитяча хореографія» (авт. – Шевчук А.С.);

16. «Веселкова музикотерапія: оздоровчо-освітня робота з дітьми старшого дошкільного віку» (авт. – Малашевська І. А., Демидова С. К.);

17. «Смайлик», програма з формування основ комп`ютерної грамотності у дітей старшого дошкільного віку (авт. – Резніченко І.Ю.);

18. «Мудрі шахи», програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи (авт. – Семизорова В.В.,  Духновська О.І., Пащенко Л.Ю.);

19. «Цікаві шашки», програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шашки (авт. – Семизорова В.В.,  Романюк О.В., Дульська Г.П.);

20. «Навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот» (авт. – Богуш А.М.);

21. «Скарбниця гагаузької мови, мови моїх батьків», навчальна програма для дітей старшого дошкільного віку дошкільних навчальних закладів (авт. – Бучацька Т.Г., Кочмар Р.М.).

Шановні колеги!

Висловлюю Вам глибоку шану і вдячність за Вашу роботу, за Ваше терпіння і підтримку!

Бажаю Вам щастя в менеджменті, гарного сімейного консенсусу і плюралізму в особистому житті.

І щоб у Вас ніколи не було стагнації, а навпаки презентація по всім статтям.

Міцного Вам іміджу в праці, красивого фейсу, чудового спонсора в побуті.

Коротше, зразкової Вам альтернативи в сімейному житті!

Нехай життя дарує щастя й долю, Душевну щедрість, доброту й любов.

Терпіння, працьовитість, силу й волю, Поступливість і злагоду в усьому!